Вивчали вплив антагоністів вітаміну В1 (тіаміну) піритіаміну й окситіаміну на синаптичну передачу в діафрагмальному м’язі миші. В ізольованих френіко-гемідіафрагмальних препаратах, отриманих через 1,5 год після внутрішньоочеревинного уведення мишам піритіаміну (100 мг/кг), були статистично вірогідно меншими порівняно з контролем як амплітуда мініатюрних потенціалів кінцевої пластинки (мПКП), так і амплітуда потенціалів кінцевої пластинки (ПКП) та квантовий склад ПКП. У препаратах, отриманих через 3 та 24 год, але не через 72 год після підшкірного уведення мишам окситіаміну (400 мг/кг), були статистично вірогідно меншими порівняно з контролем амплітуда ПКП і квантовий склад ПКП. Піритіамін, але не окситіамін, відтворює порушення нервово-м’язової передачі, характерні для глибокого аліментарного дефіциту вітаміну В1.
