Розглянуто можливість підвищення ефективності діагностики гострого апендициту на основі комбінованого використання клінічної інформації з даними, отриманими при лапароскопічному діагностичному дослідженні та при аналізі зображень, отриманих за допомогою комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії. Використання подібної класифікації дозволило зменшити кількість хибнонегативних апендектомій при ускладненому гострому апендициті з 15,8 % при використанні класичної класифікації до 2,4 % (р<0,05) при застосуванні комбінованого методу діагностики та визначення форми гострого апендициту.
