Pneumonia is one of the most severe
respiratory pathology forms in children, which contributes significantly to infant mortality. The high risk of chronic
bronchopulmonary process and child`s disability, in case of severe and complicated disease, requires careful
pathophysiological change's analysis in community-acquired pneumonia (CAP) in children. In particular, for the
prediction of these disorders in children with CAP are important the dysmetabolic phenomena study and the specific
approaches development. The immediate aim of this work is to study the cellular energy metabolism (CEM) features
and to develop approaches for the early bioenergetic disorders diagnostics in conditions of community-acquired
pneumonia in adolescents.The aim of the study is to develop approaches for the early diagnosis of shifts in energy
metabolism in children aged 14-18 years with CAP. An examination of 41 children aged 14-16 years with the definition
of CEM indicators was conducted in order to develop an approach for predicting CEM disorders in communityacquired pneumonia using the method of logistic regression. A logistic regression method was used to develop a method
for predicting CEM disorders in children with CAP. The characteristics of CEM in children with CAP were determined. A
decrease in the succinate dehydrogenase activity and an increase in the lactate dehydrogenase / succinate dehydrogenase
ratio in children with CAP relative to the reference parameters were observed, which indicated an inhibition of the anaerobic
energy synthesis pathway. Two mathematical models for predicting CEM disorders in CAP based on logistic regression
equations were proposed. The first mathematical model consisted of social and health characteristics and of pneumonia
clinical course characteristics. In ROC analysis the area under the curve (AUC) was 0.82, diagnostic specificity – 71%,
diagnostic sensitivity – 90%. The second model included only hematological parameters, AUC – 0.78, diagnostic specificity –
69%, diagnostic sensitivity – 81%. Thus, changes in CEM in children with CAP aged 14 – 18 years have been established.
Two methods for predicting disorders of CEM in children with CAP have been developed, which can be applied to optimize
the treatment of children with CAP aged 14-18 years.
Однією з
найбільш тяжких форм респіраторної патології в дітей є пневмонія, що вносить істотну частку в дитячу
смертність. Високий ризик хронізації бронхолегеневого процесу й інвалідизації дитини, у випадку тяжкого та
ускладненого перебігу захворювання, вимагають ретельного аналізу патофізіологічних змін при позалікарняній
пневмонії (ПП) у дітей. Зокрема, на часі є вивчення дизметаболічних явищ та розробка специфічних підходів
щодо прогнозу розвитку таких розладів при ПП у дітей. Метою роботи є дослідження особливостей
клітинно-енергетичного метаболізму (КЕМ) та розробка підходів до ранньої діагностики біоенергетичних
порушень за умов позалікарняної пневмонії в дітей підліткового віку. Проведено обстеження 41 дитини віком
14-18 років із визначенням показників КЕМ, для розробки способу прогнозування розладів КЕМ при ПП було
застосовано метод логістичної регресії. Визначено характеристики КЕМ у дітей, хворих на ПП. Конста-товано зниження активності сукцинатдегідрогенази та збільшення значення співвідношення лактатдегідрогенази до сукцинатдегідрогенази при ПП відносно показників контрольної групи, що вказувало на
пригнічення анаеробного шляху метаболізму. Запропоновано дві математичні моделі прогнозування розладів
КЕМ при ПП на базі рівняння логістичної регресії. Перша математична модель складалась з анамнестичних
даних, супутніх патологічних станів та характеристик клінічного перебігу ПП, при ROC-аналізі площа під
кривою (AUC) становила 0.82, діагностична специфічність – 71%, діагностична чутливість – 90%. Друга
модель включала в себе гематологічні показники, AUC – 0.78, діагностична специфічність – 69%, діагностична
чутливість – 81%. Таким чином, установлено наявність зрушення КЕМ при ПП у дітей віком 14-18 років,
розроблено два способи прогнозування розладів КЕМ при ПП у дітей, що може бути застосовано для вдосконалення медичної допомоги підліткам із урахуванням індивідуальних особливостей організму.
