Розроблено наближений метод, який дозволяє кардіологам із прийнятною для них точністю та швидкістю визначати кількісні зміни у витратних характеристиках течії крові у великих коронарних артеріях, що спричиняються появою патологічної звитості останніх, а також встановлювати гемодинамічну значущість цих змін лише за
даними відповідної коронарографії. Цей метод пройшов успішну in-vitro перевірку, на основі якої був рекомендований кардіологами до відповідного клінічного застосування. У результаті такого застосування виявлено загальне
збільшення/зменшення гемодинамічної значущості патологічної звитості зі збільшенням/зменшенням кількості
її завивок. Також встановлено сильну кореляцію між основними геометричними і гемодинамічними характеристиками звитості та основними клінічними показниками відповідних пацієнтів. Це дозволяє говорити про самостійний вплив патологічної звитості великих коронарних артерій на клінічні симптоми відповідних пацієнтів. Іншим
важливим результатом клінічного застосування даного методу є одержання критичних значень для кількості завивок, відносного об’ємного зменшення кровотоку і частоти нападів стенокардії, починаючи з яких відповідна патологічна звитість великої коронарної артерії може бути гемодинамічно значущою. Одержані в рамках розробленого методу результати та їх аналіз створюють основу для його подальшого успішного клінічного застосування.
An approximate method was developed to enable cardiologists to determine (with acceptable precision and
speed) both quantitative changes in the blood flow characteristics of interest in larger coronary arteries, caused
by the appearance of their pathological tortuosity, and a hemodynamic significance of those changes based on the
data taken from the appropriate coronarographies only. The method was successfully tested in-vitro, after that
(proceed from the results of this test) recommended by cardiologists for use in clinical applications. This use revealed that the hemodynamic significance of the tortuosity generally increases/decreases as the number of the
tortuosity arcs increases/decreases. Also, strong correlation between fundamental geometric and hemodynamic
characteristics of the tortuosity and basic clinical indicators of the corresponding patients was established. This
suggests a strong independent influence of the pathological tortuosity of larger coronary arteries on the clinical
symptoms of the corresponding patients. Another important result of the clinical application of the method is
that the critical values for the number of the tortuosity arcs, the relative blood flow rate loss and the rate of angina pectoris attacks were obtained, starting from which the corresponding tortuosity can be hemodynamically
significant. The results obtained in the framework of the method and their analysis established a basis for a future
successful clinical application of the method.
