Мета дослідження. Вивчення впливу гігієнічних ополіскувачів на якісний стан мікрофлори порожнини
рота. Методи дослідження. В основу цієї роботи
покладено аналіз власних даних, отриманих в результаті проведення дослідження. У дослідженні приймало участь 40 осіб віком від 20 до 35 років. Було проведено забір мазків із слизової оболонки порожнини
рота для мікробіологічного дослідження та рекомендовано подальше щоденне використання ополіскувачів
різного складу 2 рази на день. Через 14 та 30 днів було
проведено забір мазків для мікробіологічного дослідження. У ході проведеного дослідження, було виявлено якісні зміни у мікробіологічного стану порожнини рота під впливом ополіскувачів різного хімічного
складу та зроблено порівняльний аналіз. У матеріалах,
які було отримано за допомогою мікробіологічного
дослідження, мікрофлора була представлена переважно: 1 група: Str. viridae, Str. a haem.; 2 група: Str.
viridae; 3 група: Str. Viridae, Candida ablicans, Neisseria
sicca 4 група: Str. Viridae, Candida ablicans. Окремо слід
зазначити, що антисептична дія усіх досліджуваних
ополіскувачів обумовлена та посилена присутністю
у складі фторида натрія. Ряд досліджень доводить,
що фторид – нейротоксин, який зменшує когнітивні
здатності та пригнічує розумові здатності. Також
негативно впливає на щитоподібну залозу та епіфіз.
Наукова новизна. Інтерес представляє вплив гігієнічних ополіскувачів різного складу на стан мікрофлори
порожнини рота. Висновки. Аналізуючи отримані
результати, ми можемо стверджувати що, тривале використання ополіскувачів призводить до змін
у якісному мікробіологічному стані порожнини рота,
характер яких залежить від хімічного складу ополіскувача. Окремо слід зазначити, що антисептична дія
усіх досліджуваних ополіскувачів обумовлена та посилена присутністю у складі фторида натрія.
The aim of the research. Study of the effect of hygienic
rinses on the quality of the microflora of the oral cavity.
Research methods. This work is based on the analysis of
our own data obtained as a result of the study. The study
involved 40 people aged 20 to 35 years. Smears were taken
from the oral mucosa for microbiological examination and
further daily use of mouthwashes of various compositions
2 times a day was recommended. After 14 and 30 days,
smears were collected for microbiological examination.
In the course of the study, qualitative changes in the
microbiological state of the oral cavity were revealed
under the influence of mouthwashes of various chemical
compositions and a comparative analysis was made. In
the materials obtained by microbiological examination,
microflora was mainly represented by: Group 1: Str.
viridae, Str. a haem.; Group 2: Str. viridans; group 3: Str. Viridae, Candida albicans, Neisseria sicca Group 4: Str.
Viridae, Candida albicans. Separately, it should be noted
that the antiseptic effect of all the studied rinses is due to
and enhanced by the presence of sodium fluoride in the
composition. A number of studies prove that fluoride is a
neurotoxin that reduces cognitive abilities and suppresses
mental abilities. It also negatively affects the thyroid gland
and epiphysis.
Scientific novelty. Of interest is the effect of hygienic
mouthwashes of various compositions on the state of
the oral microflora. Conclusions. Analyzing the results
obtained, we can say that long-term use of mouthwashes
leads to changes in the qualitative microbiological state
of the oral cavity, the nature of which depends on the
chemical composition of the mouthwash. Separately, it
should be noted that the antiseptic effect of all the studied
rinses is due to and enhanced by the presence of sodium
fluoride in the composition.
