Стаття присвячена реконструкції моделі конститутивної
інтенційованості свідомості Едмунда Гуссерля. В контексті осмислення
проблеми диференціації феноменологічного часу показано, як через
конститутивну інтенційованість свідомості трансформуються фази минулого,
теперішнього та майбутнього, втрачаючи свою самодостатність і чітку
відокремленість одна від одної. Розглянуто можливість використання положень
інтерпретованих форм феноменології часу Гуссерля у подальшій розробці
концепції антропного часу.
The article is devoted to the reconstruction of Edmund Husserl’s
model of constitutive intentionality of consciousness. In the context of understanding
the problem of differentiation of phenomenological time, it is shown how the phases
of the past, present and future are transformed due to the constitutive intentionality of
consciousness, losing their self-sufficiency and clear separation from each other. The
possibility of using the provisions of interpreted forms of Husserl’s phenomenology
of time in the further development of the concept of anthropic time is considered.
