Мета. Удосконалення діагностики та хірургічного лікування поранених з бойової травмою живота за рахунок
впровадження методів екстреної ультразвукової діагностики та
мініінвазівної хірургії під контролем ультразвукової діагностики.
Матеріали та методи. Проведено клініко-статистичний аналіз результатів хірургічного лікування 293 поранених з бойової
травмою живота, які лікувалися в військово-мобільному госпіталі. В основній групі проводились додаткові діагностичні
дослідження — FAST-протокол, пункційна санація і дренуючі
хірургічні втручання під ультразвукової навігацією.
Результати та обговорення. В основній групі, на відміну від
контрольної, всім пораненим проводили FAST-протокол. Широке впровадження в діагностичну програму FAST-протоколу і
діагностичних пункцій під ультразвуковою навігацією дозволяє знизити рівень більш травматичних діагностичних лапароцентезів з 24,7 до 2,2 % і необґрунтованих хірургічних втручань
з 3,2 до 0,7 %. За результатами дослідження розроблено алгоритм діагностичних та лікувальних заходів для поранених з
бойової травмою живота за результатами FAST-протоколу.
Висновки. Отримані дані свідчать про те, що широке впровадження FAST-протоколу, черезшкірних пункційної-санаційних втручань під ультразвуковою навігацією при діагностиці
та лікуванні бойової травми живота і її ускладнень сприяє зниженню кількості інвазивних і більш травматичних (часто необґрунтованих) діагностичних втручань, що призводить до більш
швидкого одужання і скорочення термінів лікування.
The aim — improvement of diagnostic and surgical
treatment of wounded abdominal injuries by introducing emergency
ultrasound techniques and mini-invasive surgery under the control of
ultrasound imaging.
Materials and methods. A clinical and statistical analysis of the results of surgical treatment of 293 wounded with combat injuries of the
abdomen who underwent treatment in military mobile hospitals was
carried out. In the comparison of the wounded with combat injuries
of the abdomen, additional diagnostic tests were carried out in the
comparison groups — FAST protocol, puncture sanitation and draining surgical interventions under ultrasound navigation.
Results and discussion. In the main group, unlike the control group,
all wounded were followed by the FAST protocol. Widespread introduction into the diagnostic program of FAST-protocol and diagnostic
punctures under ultrasound navigation allows to reduce the level of
more traumatic diagnostic laparocentheses from 24.7 to 2.2 % and
unreasonable surgical interventions from 3.2 to 0.7 %. Based on the
results of the study, we have developed an algorithm for diagnostic
and therapeutic actions for the wounded with combat trauma to the
abdomen according to the results of the FAST-protocol.
Conclusions. The data obtained indicate that the widespread adoption of the FAST protocol, transcutaneous puncture sanitation interventions under ultrasound guidance in the diagnosis and treatment
of combat abdominal trauma and its complications contribute to
a decrease in the number of invasive and more traumatic (often unreasonable) diagnostic and treatment methods, which leads to faster
recovery and shortened treatment time.
Цель. Совершенствование диагностики и хирургического лечения раненых с боевой травмой живота за счет
внедрения методов экстренной ультразвуковой диагностики и
миниинвазивной хирургии под контролем ультразвуковой диагностики.
Материалы и методы. Проведен клинико-статистический
анализ результатов хирургического лечения 293 раненых с боевой травмой живота, лечившихся в военно-мобильном госпитале. В основной группе проводились дополнительные диагностические исследования — FAST-протокол, пункционная
санация и дренирующие хирургические вмешательства под
ультразвуковой навигацией.
Результаты и обсуждение. В основной группе, в отличие от
контрольной, всем раненым проводили FAST-протокол. Широкое внедрение в диагностическую программу FAST-протокола
и диагностических пункций под ультразвуковой навигацией
позволяет снизить уровень более травматичных диагностических лапароцентезов с 24,7 до 2,2 % и необоснованных хирургических вмешательств с 3,2 до 0,7 %. По результатам исследования разработан алгоритм диагностических и лечебных мероприятий для раненых с боевой травмой живота по результатам
FAST-протокола.
Выводы. Полученные данные свидетельствуют о том, что
широкое внедрение FAST-протокола, чрескожных пункционно-санационных вмешательств под ультразвуковой навигацией
при диагностике и лечении боевой травмы живота и ее осложнений способствует снижению количества инвазивных и более травматичных (часто необоснованных) диагностических
вмешательств, что приводит к более быстрому выздоровлению
и сокращению сроков лечения.