Мета роботи – здійснити аналіз стану психічного здоров`я та рівню психосоціального стресу у представників командного і рядового складу морського торговельного флоту для визначення необхідності створення специфічних для даного контингенту системних заходів
з охорони їх психічного здоров`я. Контингент і методи дослідження. На засадах інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2016 – 2019 років було обстежено 200 осіб представників морського торговельного флоту: 110 членів
командного складу, та 90 – рядового. Дослідження включало використання клінікопсихопатологічного і психодіагностичного методів. Результати. Встановлено, що розподіл стресового навантаження й патологічного тривожно-депресивного реагування у командного
і рядового складу екіпажів торговельного морського флоту є неоднорідним та асоційованим зі специфікою професійної діяльності. Інтенсивність стресового навантаження та тривожної симптоматики у осіб з низьким, помірним і тяжким рівнем психосоціального стресу були
більш вираженими у офіцерів, а рівень депресивного реагування не мав різниці у командирів і матросів. Синхронність динаміки зростання показників рівню стресового навантаження та погіршення стану психічного здоров`я обстежених аж до клінічно виражених проявів тривожно-депресивного реагування, дають змогу дійти до висновку про значну роль психосоціального і психологічного стресу у формуванні порушень психічного здоров`я у моряків далекого плавання. Висновок. Отримані результати повинні враховуватись при розробці специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для даного контингенту, що становить перспективу даного дослідження.
The objective: to analyse state of psychic health and level of psychosocial stress in oficers and ratings of merchant navy and determine necessity to create specific for these contingent measures for their psychic health protection. Contigent and research methods. When obtained informative conformity, and obeying principles of bioethics and deontology 200 seafarers of merchant navy were examined during 2016 – 2019, among them there were 110 officers and 90 ratings. Clinical, psychological, psychopathological and psychodiagnostical methods were used. Results. It has been established that distribution of stress load and pathological alarm – depressive reaction in merchant navy crews is nonuniformitive and associates with professional activity features. Intensity of stress load and symptoms of alarm in persons with low, moderate and top level of psychoemotional stress were more promoted in officers, while the level of depressive reaction was the same in officers and ratings. Dynamics of stress load indexes, their synchronization and worsening of psychic health of the persons under examination till clinical manifestations of alarm – depressive reaction allow to conclude that psychosocial and psychic stress has an important role in formation of psychic health damages among seafarers of different professions. Conclusions. The results obtained should be taken into account when specific for this contingent psychotherapeutical measures are working out. This is the perspective of the further reseraches.
Цель: провести анализ состояния психического здоровья и уровня психисоциального стресса у представителей командного и рядового состава морского торгового флота для определения необходимости создания специфической для данного контингента системных мероприятий по охране их психичеселго здоровья. Контингент и методы исследования. При получении информированного согласия и соблюдении принципов биоэтики и деонтологии на протяжении 2016 – 2019 г. г. было обследовано 200 представителей плавсостава морского торгового флота: 110 представителей командного состава и 90 представителей рядового состава. В исследовании использовали клинико – психопатологические и психодиагностические методы. Результаты. Установлено, что распределение стрессовой нагрузки, патологического и патологического тревожно - депрессивного реагирования у командного и рядового состава экипажей судов торгового морского флота неоднородно и ассоциируется со спецификой профессиональной деятельности. Интенсивность стрессовой нагрузки и тревожной симптоматики у лиц с низким, умеренным и высоким уровнем психосоциального стресса были более выражены у офицеров, а уровень депрессивного реагирования не отличался у представителей командного и рядового состава. Синхронность динамики увеличения показателей уровня стрессовой нагрузки и ухудшение состояния психического здоровья обследованных вплоть до клинических проявлений тревожно - депрессивного реагирования позволяют сделать вывод о значительной роли психосоциального и психологического стресса в формировании нарушений психического здоровья у моряков дальнего плавання. Вывод. Полученные результаты следует учитывать при разработке специфичеких мер психотерапии и психопрофилактики для данного контингента. Это также представляет дальнейшие перспективы данного исследования.
