Проведені дослідження виявили особливості інфекційно-запального процесу у сечовому міхурі залежно від тривалості менопаузи. Із 93 хворих із порушенням акту сечовипускання і тривалістю постменопаузи від 1 до 19 років у 63,9 % виявлено атрофічний цистоуретрит, у 22,1 % — хронічний латентний цистит, у 14 % — власне хронічний цистит. При цьому лише в 12,7 % випадків виявлено критичний чи високий ступінь бактеріурії. Встановлено зв’язок між значеннями зрілості уретрального і сечоміхурового епітелію та тривалістю постменопаузи.
