Подано аналіз даних літератури та результати власних досліджень з приводу гігієнічної оцінки віруліцидної дії діоксиду хлору при знезаражуванні води. Як тест-віруси нами були відібрані свіжовиділені (липень–листопад 2007 р.) і адаптовані до культури клітин штами Коксакі-вірусу (серотип В5) і ЕСНО-вірусу (серотип 7). Для оцінки цитопатогенної дії (ЦПД) вірусів використовували клітини карциноми гортані людини Нер-2 — вірус Коксакі; клітини рабдоміосаркоми людини RD — вірус ЕСНО. Використовували розведення 10-5–10-6–10-7, з яких розведення 10-5–10-6 ідентичні контамінації стічних вод з урахуванням концентрації в 50 разів. Зниження титру вірусів Коксакі й ЕСНО мінімум на 1 lg ТЦД50/мл при дії мінімальних доз діоксиду хлору 1,0 і 1,5 мг/дм3 відповідно було ефективне та стійке в усіх дослідах. Обгрунтовано застосування діоксиду хлору як ефективного віруліцидного засобу для знезаражування питної води та стічних вод.
