Дисертаційна робота виконана з метою зниження частоти розвитку гіперпластичних процесів у перименопаузальному періоді шляхом впровадження в практичну діяльність лікарів імуногістохімічних та молекулярно-генетичних методів діагностики, оцінки перспективи перебігу патологічного стану на рівні мікроциркуляторно-тканинних, клітинних та ендокринних факторів розвитку. Гіперпроліферативні процеси (ГПП) ендометрія, за даними різних публікацій, становлять від 15 до 50 % частоти захворюваності. Така варіабельність показників залежить від суттєвих факторів: віку, спадкового репродуктивного анамнезу, екологічних, медико-соціальних проблем охорони здоров’я в різних країнах та впливу, що провокує розвиток онкологічних захворювань, особливо ендокринної регуляції й ятрогенних чинників.У дисертації на основі комплексних ретроспективних і проспективних досліджень запропонована нова концепція розвитку та прогресування гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) згідно з віковими категоріями. Основна маса патологічних проявів була виявлена в перименопаузальному періоді, що становило для ГПЕ 15,31 %, атипової гіперплазії ендометрія (АГЕ) – 1,42 % та перших епізодів виявлення аденокарциноми ендометрія – 0,43 % при зростанні з віком. Подальше вивчення встановило наявність підвищення взаємозв’язку середньої тривалості світлового дня з АГЕ (r=0,41). Анамнестично встановлено прояви порушень репродуктивної системи у пацієнток, їхній взаємозв’язок з сімейним анамнезом і наявністю коморбідної патології, що в поєднанні призводить до патологічних станів в ендометріальній тканині. Обстеження пацієнток включало морфологічне, імуногістохімічне, молекулярно-генетичне дослідження із врахуванням маркерів: віку, стану ендометріальної тканини, ER, PR, Ki-67, p53, bcl-2, Hif-1α, VEGF, IGF-1, активності теломерази та довжини теломери. Отримані результати дозволяють розширити уявлення про клітинний та тканинний гомеостаз при дисгормональних змінах і можуть бути використані при диференційній діагностиці ГПЕ та АГЕ. Розподілення даних факторів було впроваджено в математичну модель, яка надає можливість розрахунку рецидивування та оперативного втручання для конкретної пацієнтки з метою збереження якості життя.
The thesis, on the basis of complex retrospective and prospective researches, gives a new concept of development and progression of hyperplastic processes of the endometrium according to age categories. The majority of pathological manifestations were detected in the perimenopausal period, which was for endometrial hyperplastic processes (EHP) – 15.31%, atypical endometrial hyperplasia (AEH) – 1.42% and the first episodes of detection of endometrial adenocarcinoma – 0.43% with increasing of age. Further study revealed an increase in the relationship between average duration of daylight hours and AEH (r=0.41). The manifestations of reproductive system disorders in patients, their relationship with the development of family history and the presence of comorbid pathology, which in combination leads to pathological conditions in the endometrial tissue. Examination of patients included morphological, immunohistochemical, molecular genetic, taking into account markers: age, endometrial tissue condition, ER, PR, Ki-67, p53, bcl-2, Hif-1α, VEGF, IGF-1, telomerase activity and telomere length. The importance of apoptotic processes in the development of EHP and AEH, and the influence of reduced tissue oxygenation are shown. The obtained results allow to expand the idea of cellular and tissue homeostasis in dyshormonal changes and use in the differential diagnosis of EHP and AEH. The distribution of these factors was introduced into a mathematical model that allows the calculation of recurrence and surgery for a particular patient in order to maintain the quality of life.
В диссертационной работе на основании комплексных ретроспективных и проспективных исследований предложена новая концепция развития и прогрессирования гиперпластических процессов эндометрия согласно возрастным категориям. Основная масса патологических изменений была выявлена в перименопаузальном периоде, что составило для гиперпластических процессов эндометрия (ГПЭ) 15,31 %, атипической гиперплазии эндометрия (АГЭ) – 1,42 % и первых эпизодов выявления аденокарциномы эндометрия – 0,43 % при увеличении с возрастом. Дальнейшее изучение определило наличие повышенной связи средней длительности светового дня с АГЭ (r=0,41). При изучении анамнеза выявлены нарушения репродуктивной системы у пациенток, их связь с семейным анамнезом и наличие коморбидной патологии, что в сочетании приводит к развитию патологических состояний в эндометриальной ткани. Обследование пациенток включало морфологическое, иммуногистохимическое, молекулярно-генетическое изучение с учетом маркеров: возраста, состояния эндометриальной ткани, ЕR, PR, Ki-67, p53, bcl-2, Hif-1α, VEGF, ICF-1, активности теломеразы и длины теломеры. Показано важное значение апоптозных процессов при развитии ГПЭ и АГЭ и влияние сниженной оксигенации ткани. Полученные результаты позволили расширить представления о клеточном и тканевом гомеостазе при дисгормональных изменениях, они использованы для дифференциальной диагностики ГПЭ и АГЭ. Распределение данных факторов было внедрено в математическую модель, которая дает возможность расчета рецидивирования и оперативного вмешательства для конкретной пациентки с целью сохранения качества жизни.
