Вивчення патофізіолологічних механізмів хронічної епілептичної активності як можливий шлях розробки патогенетично обгрунтолваної комплексної терапії судомного синдрому

Abstract

Наведені дані власних досліджень, а також існуючі дані аналогічної спрямованості зарубіжних авторів, які обговорюються з точки зору важливості дослідження патофізіологічних механізмів хронічної епілептичної активності та розробки комплексного патогенетично обґрунтованого лікування даної патології. Грунтуючись на позиціях теорії генераторних, детермінантних і системних механізмів нейропатологіческіх синдромів, автор відокремлює нізку важливих положень,зокрема, детермінанта, епілептична система, патологічна система, антиепілептичної система, «складна система» та наводить дані стосовно важливості модуляції функціональної активності кожного з наведених утворень при розробці нових схем пригнічення хронічної епілептичної активності.

The article represents research data obtained by authors as well as foreign data referring to the importance of study of pathophysiological mechanisms of chronic epileptic activity and the development of complex pathogenetically proved therapy of the pathology. Having taken into consideration the key points of the theory of generative, determinant and systemic mechanisms of neuropathological syndromes the authors describes the series of important statements statement as determinant, epileptic system, antiepileptic system and demonstrates the data proving the importance in modulations of functional activity of every above mentioned characteristic to develop new schemes of chronic epilepsy activity inhibition.

Приводятся данные собственных исследований, а также аналогичные результаты зарубежных авторов, которые обсуждаются с точки зрения важности исследования патофизиологических механизмов хронической эпилептической активности и разработки комплексного патогенетически обоснованного лечения данной патологии. Основываясь на позициях теории генераторных, детерминантных и системных механизмов нейропатологических синдромов, автор описывает ряд важных положений, таких как, детерминанта, эпилептическая система, патологическая система, антиэпилептическая система, «сложная система» и приводитданные о важности модуляции функциональной активности каждого из названных образований при разработке новых схем угнетения хронической эпилептической активности.