Гра завжди була супутником людини, природним для неї явищем. Еволюція поглядів на азартні ігри демонструє реципрокність цих стосунків, їхню флуктуацію навколо тої самої вісі «норма — не норма», яка притаманна усім пограничним процесам, що мають першопочатково адаптивну природу. Але, починаючи з 80-х років минулого століття, ігрова залежність поступово втрачає позиції як етична або правова проблема та стає об’єктом дослідження адиктології.
The general mechanisms of development of noogenic neuroses and addictive disorders are examined in the article in particular to pathological propensity to the gambling. Their deep essence is rotined as the phenomena reflecting destruction of personality values incorporated inwardly general radicals. Coming from views to noogenic essence of most addictional disorders, the authors offer a new approach to forming of dependence on gambling as a compensatory phenomenon at nooneurosis.
В статье рассматриваются общие механизмы развития ноогенных неврозов и аддиктивных расстройств, в частности патологической склонности к азартным играм. Показана их глубинная сущность как объединённых внутренне общим радикалом явлений, отражающих разрушение личностных ценностей. Исходя из взглядов на ноогенную природу большинства аддиктивных расстройств, авторы предлагают рассматривать формирование зависимости от азартных игр как компенсаторное явление при нооневрозе, указывают на новые терапевтические подходы.
