Погані результати лікування поранених з вогнепальним пораненням м’яких
тканин найчастіше пов’язані з ускладненим перебігом через велику кількість гнійнозапальних
ускладнень, частота яких, за даними різних авторів, коливається від 12 % до 29,4 %; хірургічні
та тактичні помилки при проведенні оперативних втручань, особливо при важких множинних
пораненнях, зокрема мінновибухових. Водночас ця когорта поранених відноситься до санітарних втрат, які швидко відновлюються і є найбільш перспективною когортою постраждалих
для лікування та дострокової заміни особового складу військових частин.
Poor results in treatment of wounded with a gunshot wound of soft tissues are most often
associated with a complicated course due to a high number of suppurativeinflammatory complications,
the frequency of which, according to various authors, ranges from 12 % to 29.4 %; surgical and
tactical errors in performing surgical treatments, especially for severe multiple wounds, in particular,
mine explosive [1,2,3,4,5,6 ]. Meanwhile, this cohort of wounded belongs to sanitary losses, who are
quickly restored and are the most promising cohort of victims for treatment and early replacement of
military units’ personnel.
