Доклінічні фармакокінетичні дослідження [14c]-пропоксазепамуінноваційного анальгетика із мультимодальним механізмом дії

Abstract

Стаття присв’ячена дослідженню фармакокінетики 3-алкосіпохідного 1,4-бенздіазепіну - пропоксазепаму. Для даної субстанції встановлено високу швидкість та ступінь всмоктування з шлунково-кишкового тракту, рівномірний розподіл між внутрішніми органами та тканинами, та елімінацію у вигляді низки метаболітів. Процеси метаболізму алкоксіпохідних включають як класичні шляхи (гідроксилювання та метилювання), так й елімінацію алкоксильного радикалу з утворенням 3-гідроксипохідного. Розподіл пропоксазепаму по внутрішніх органах та тканинах в інтервалі доз 10-45 мг/кг може бути визнаний, як лінійний процес масопереносу із швидким перерозподілом сполуки між органами та кров'ю. Ступінь всмоктування сягає ~ 85 %, тонка кишка визначена, як неспецифічне «вікно всмоктування». Тривале введення пропоксазепаму не змінює параметрів його екскреції. Низький вплив на ферментні системи, які здійснюють його біотрансформацію, підтверджується відсутністю статистично значущих змін константи елімінації до та після курсового введення.

The article is dedicated to the study of the pharmacokinetics of 3-alkoxyderivative of 1,4-benzodiazepine - propoxazepam. For this substace a high rate and extent of absorption from the gastrointestinal tract, a rapid distribution between the internal organs and tissues, and elimination in the form of a number of metabolites were found. The metabolism process of alkoxyderivatives includes both classical pathways (hydroxylation and methylation) and the elimination of the alkoxy radical forming a 3-hydroxy derivative. The distribution of propoxazepam in the internal organs and tissues in the dose range of 10-45 mg/kg can be determined as a linear process of mass transfer with a rapid redistribution of the compound between the organs and the blood. The absorption degree reaches ~ 85%, the small intestine was defined as a nonspecific "absorption window". Prolonged propoxazepam administration does not change the parameters of its excretion. The low impact on the enzyme systems that carry out its biotransformation is confirmed by the absence of statistically significant changes in the elimination constant before and after the course administration.