Семантично-морфологічні особливості неофіційної антропонімії здобувачів вищої освіти в Одеському державному аграрному університеті

Abstract

У ході свого дослідження ми побачили, що найбільш нейтральні прізвиська утворюються від прізвищ або імен шляхом їх скорочення, наприклад, від імені Олександра (Шурик,Санчоус ), Михайла (Мішка), від прізвища Домаскіна (Дом, Домасик). Конотативними вже стають прізвиська Білий (за те що хлопець дивився фільм «Бригада»), Добряк-паштет (Паштет пішов від імені Павло, а Добряк від його гарних блакитних очей). Тануся, Туся, (дівчину звати Тетяна, любить спати до дванадцятої, на перших парах має ну дуже сонний вигляд), Чебурашка (хлопець має великі вуха), Батько (найстарший в групі), Син (наймолодший за віком), Рудик (дівчина має довге руде волосся). Прізвиська найчастіше дають в колективах для створення певного зв'язку між собою. На прикладі свого дослідження ми підтвердили думку Шульської Н. М. про те, що прізвиська, які даються в технікумах та ліцеях, де зустрічаються малознайомі люди, ідентифікують один одного переважно на вигляд. В закладах вищої освіти студенти спрямовують всю свою увагу на знаннях та практичному досвіді, який вони можуть тут отримати, тому втрачають інтерес до прізвиськ.