Галюцинаторно-параноїдні розлади при судинній деменції (клініко-психопатологічна структура та соціальне функціонування)

Abstract

Актуальність дослідження обумовлена значним негативним впливом галюцинаторно-параноїдних розладів на соціальне функціонування пацієнтів з судинною деменцією. Мета – вивчення клініко-психопатологічної структури галюцинаторно-параноїдних розладів при судинній деменції та якості життя цих пацієнтів для вдосконалення діагностики та раннього виявлення пацієнтів з галюцинаторно-параноїдними розладами при судинній деменції. Матеріали та методи. Вивчення клініко-психопатологічної структури та соціального функціонування при галюцинаторно-параноїдних розладах у хворих із судинною деменцією було проведено на вибірці, до якої увійшов 41 пацієнт із діагнозом F01.3 (1–2), що склав основну групу; 34 пацієнти із судинною деменцією (F01.3), не ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами, склали контрольну групу. Для реалізації мети та завдань дослідження був використаний комплекс методів, що включав клініко-психопатологічний метод, доповнений шкалою поведінкових розладів (Bahav-AD), нейропсихіатричним опитувальником (NPI) , некогнітивними секціями шкали оцінки хвороби Альцгеймера (ADAS-Non Cog), шкалу глобального функціонування (Global Assessment Functionally) (GAF)); Брістольську шкалу активності в повсякденному житті (Bristol activity Daily Life Scale) (BADL)) та методи статистичної обробки даних. Результати. В результаті проведеного дослідження були встановлені клініко-психопатологічні особливості галюцинаторно-параноїдних розладів у хворих із судинною деменцією. У пацієнтів із галюцинаторно-параноїдними розладами при судинній деменції спостерігаються порушення функції спілкування, ефективності й рівня участі в домашніх справах, якості й рівня участі у виконанні сімейної та батьківської ролей, потреби і ефективності соціальних контактів, ефективності поведінки в нестандартних і складних умовах. Висновки. Отримані дані необхідно враховувати в процесі діагностики та реабілітації даного контингенту пацієнтів.

The relevance of the study is due to the significant negative impact of hallucinatory-paranoid disorders on the social functioning of vascular dementia patients. Objective. The aim of the study was to study the clinical and psychopathological structure of hallucinatory-paranoid disorders in vascular dementia and the quality of life of these patients to improve the diagnosis and early detection of patients with hallucinatory-paranoid disorders in vascular dementia. Materials and methods. The study - the clinical, psychopathological structure and social functioning in case of hallucinatory-paranoid disorders in patients with vascular dementia was carried out on a sample of 41 patients with a diagnosis of F01.3 (1-2), who made up the main group. As a control group, the study involved 34 patients with vascular dementia (F01.3), not complicated by hallucinatory-paranoid disorders. To achieve the goals and objectives of the study, a set of research methods was used, including the clinical and psychopathological method, supplemented by the Behavioral Disorders Scale (Bahav-AD), the Neuropsychiatric Questionnaire (NPI), non-cognitive sections of the Alzheimer’s Disease Rating Scale (ADAS-Non Cog), and the global functioning scale (Global Assessment Functionally) (GAF), Bristol activity Daily Life Scale (BADL) and statistical data processing methods. Results. As a result of the study, the clinical and psychopathological features of hallucinatory-paranoid disorders in patients with vascular dementia were established. In patients with hallucinatory-paranoid disorders with vascular dementia, there are impaired communication functions, the effectiveness and degree of participation in household chores, the quality and level of participation in fulfilling family and parental roles, the need and effectiveness of social contacts, and the effectiveness of behavior in unusual and difficult conditions. Conclusions. The data obtained must be taken into account in the process of diagnosis and rehabilitation of this patient population.

Актуальность исследования обусловлена значительным негативным влиянием галлюцинаторно-параноидных расстройств на социальное функционирование пациентов с сосудистой деменцией. Цель – изучение клинико-психопатологической структуры галлюцинаторно-параноидных расстройств при сосудистой деменции и качества жизни этих пациентов для совершенствования диагностики и раннего выявления пациентов с галлюцинаторно-параноидными расстройствами при сосудистой деменции. Материалы и методы. Изучение клинико-психопатологической структуры и социального функционирования при галлюцинаторно-параноидных расстройствах у больных сосудистой деменцией было проведено на выборке, в которую вошел 41 пациент с диагнозом F01.3 (1–2), составивший основную группу; 34 пациента с сосудистой деменцией (F01.3), не осложненной галлюцинаторно-параноидными расстройствами, составили контрольную группу. Для реализации цели и задач исследования был использован комплекс методов, включавший клинико-психопатологический метод, дополненный шкалой поведенческих расстройств (BahavAD), нейропсихиатрическим опросником (NPI), некогнитивными секциями шкалы оценки болезни Альцгеймера (ADAS-Non Cog), Шкалу глобального функционирования (Global Assessment Functionally) (GAF)) Бристольскую шкалу активности в повседневной жизни (Bristol activity Daily Life Scale) (BADL)) и методы статистической обработки данных. Результаты. В результате проведенного исследования были установлены клинико-психопатологические особенности галлюцинаторно-параноидных расстройств у больных сосудистой деменцией. У пациентов с галлюцинаторно-параноидными расстройствами при сосудистой деменции наблюдаются нарушения функции общения, эффективности и степени участия в домашних делах, качества и уровня участия в выполнении семейной и родительской ролей, потребности и эффективности социальных контактов, эффективности поведения в нестандартных и сложных условиях. Выводы. Полученные данные необходимо учитывать в процессе диагностики и реабилитации данного контингента пациентов.