Застосування периферичного реґіонарного знеболення під контролем ультразвукового дослідження у пацієнтів з бойовими вогнепальними пораненнями на перших етапах надання медичної допомоги

Abstract

Ефективне знеболення є одним із ключових завдань при лікуванні поранених на всіх етапах надання медичної допомоги. Мета дослідження – оцінити ефективність застосування периферичного реґіонарного знеболення під контролем ультразвукового дослідження у пацієнтів з бойовими вогнепальними пораненнями в умовах військового шпиталю на перших етапах надання медичної допомоги. Матеріал та методи. Під спостереженням було 78 військовослужбовців, які проходили лікування в умовах Запорізького військового госпіталю, з приводу вогнепальних поранень та потребували невідкладного хірургічного втручання з використанням анестезіологічного забезпечення. За видом анестезіологічного забезпечення та післяопераційної аналгезії, їх поділено на п’ять групи: 1) 18 поранених – виконання оперативних втручань і післяопераційна аналгезія виключно за допомогою реґіонарних блоків; 2) 29 поранених – оперативні втручання за допомогою комбінованої анестезії: загальна + реґіонарна, післяопераційна аналгезія – за допомогою реґіонарних блоків; 3) 12 поранених – оперативні втручання за допомогою загальної анестезії, однак деякі поранені ділянки були знеболені за допомогою реґіонарної блокади до операцій. Після операції виконувалися реґіонарні блоки з метою аналгезії тих ділянок, які технічно не було змоги виконати перед операцією; 4) 10 поранених – оперативні втручання за допомогою загальної анестезії, у післяопераційному періоді виконана реґіонарна блокада; 5) 9 поранених – оперативні втручання виключно за допомогою загальної анестезії, реґіонарні блокади не виконувалися. Усі блокади периферійних нервових сплетень виконувалися під контролем ультразвукового дослідження. Знеболення у післяопераційному періоді здійснювали за допомогою схем мультимодальної аналгезії. Моніторинг ефективності аналгезії проводився за допомогою самооцінки вираженості больового синдрому за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) через 2, 4, 8, 12, 18 та 24 год після оперативного втручання. Результати. Ефективні реґіонарні блокади були виконані у 91,03 % випадків. Через 4 год після операцій, були вже евакуйовані 5,13 % пацієнтів, через 12 год – 55,13 %, через 24 год – 85,90 %. Не відмічено жодного інтрасудинного введення розчину місцевого анестетику, а також жодного епізоду загальної токсичної дії місцевого анестетику. Автори вважають, що такий безпечний результат отримано завдяки використанню ультразвукового контролю при проведенні периферичної реґіонарної анестезії. Різниця в рівні ефективності післяопераційної аналгезії була достовірно кращою у пацієнтів, у яких вдалося знеболити всі поранені ділянки за допомогою реґіонарної блокади, порівняно з пораненими, у яких не було змоги знеболити всі поранені ділянки за допомогою реґіонарної блокади, внаслідок чого вони в плановому порядку отримували наркотичні анальгетики: в середньому на 2,3 бали (p<0,01) через 2 год та на 1,1 бали (p<0,02) через 12 год за ВАШ. Взагалі у 64,1% поранених вдалося уникнути використання наркотичних анальгетиків у післяопераційному періоді. Висновки. Реґіонарні аналгетичні методики можна вважати одним з ефективних компонентів кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам з вогнепальними пораненнями вже на перших етапах надання медичної допомоги. Найбільш ефективні та безпечні результати периферичної реґіонарної аналгезії можна отримати при застосуванні ультразвукового контролю. Анатомічна точність проведення такого знеболення підвищує його ефективність й дозволяє провести евакуацію військових поранених як найшвидше після стабілізації стану.

Effective anaesthesia is one of the key tasks in the treatment of the wounded at all stages of medical care. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of the use of peripheral regional anaesthesia under the control of ultrasound in patients with gunshot wounds in a military hospital in the early stages of medical care. Material and methods. Under observation were 78 servicemen who were treated in the conditions of the Zaporizhzhya military hospital for gunshot wounds and in need of urgent surgical intervention using anesthesia. According to the type of anaesthesia and postoperative analgesia, they are divided into five groups: 1) 18 wounded - performing surgical interventions and postoperative analgesia exclusively with the help of regional units; 2) 29 wounded - surgical interventions with the help of combined anaesthesia: general + regional, postoperative analgesia - with the help of regional blocks; 3) 12 wounded - surgery with general anaesthesia, but some injured areas were anesthetized with a regional blockade before surgery. After the operation, regional blocks were performed in order to analyze those areas that were technically impossible to perform before the operation; 4) 10 wounded - surgical interventions with general anaesthesia, in the postoperative period, a regional blockade; 5) 9 wounded - surgical interventions only with general anaesthesia, regional blockades were not performed. All blockades of peripheral nerve plexuses were performed under the control of ultrasound. Anaesthesia in the postoperative period was performed using multimodal analgesia schemes. The effectiveness of analgesia was monitored by self-assessment of the severity of pain using a visual analog scale (VAS) at 2, 4, 8, 12, 18 and 24 hours after surgery. Results. Effective regional blockades were implemented in 91.03% of cases. 4 hours after the operation, 5.13% of patients were evacuated, after 12 hours - 55.13%, after 24 hours - 85.90%. No intravascular administration of the local anaesthetic solution was observed, as well as no episode of general toxicity of the local anaesthetic. The authors believe that such a safe result was obtained due to the use of ultrasound control during peripheral regional anaesthesia. The difference in the level of effectiveness of postoperative analgesia was significantly better in patients who managed to anesthetize all wounded areas with the help of regional blockade, compared with those who were unable to anesthetize all wounded areas with regional blockade, as a result of which they received drugs analgesics: an average of 2.3 points (p<0.01) after 2 hours and 1.1 points (p<0.02) after 12 hours for VAS. In general, 64.1% of the injured managed to avoid the use of narcotic analgesics in the postoperative period. Conclusions. Regional analgesic techniques can be considered one of the effective components of qualified medical care for patients with gunshot wounds in the early stages of medical care. The most effective and safe results of peripheral regional analgesia can be obtained with the use of ultrasound monitoring. The anatomical accuracy of such anaesthesia increases its effectiveness and allows the evacuation of wounded soldiers as soon as possible after stabilization.