У статті досліджено організаційно-правові механізми країн Європейського Союзу щодо
формування спільної політики у сфері охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19. Метою
статті є визначення загроз для сфери охорони здоров’я в країнах Європейського Союзу, а
також напрямів їх подолання в умовах пандемії COVID-19. Інформаційною та аналітичною
базою стали законодавчі та нормативні акти, результати діяльності державних інституцій (Європейська комісія, Європейське агентство з безпеки та здоров’я на роботі), які спрямовані на поліпшення системи охорони здоров’я в умовах пандемії в Європейському Союзі.
Обґрунтовано доречність розрахунків за показниками The European Core Health Indicators
та за Глобальним індексом безпеки здоров’я у світі для визначення ризиків та можливостей
для кожної країни у подоланні кризових пандемічних явищ у світі. За результатами аналізу
Глобального індексу безпеки здоров’я визначено, що жодна країна не досягла найвищого рівня
рейтингу. Причиною цього є недостатність можливостей у клініках, лікарнях та громадських центрах, відсутність відповідного нормативно-правового та організаційного забезпечення. На основі дослідження було зроблено висновки щодо загальних змін у підвищенні
готовності до можливих майбутніх загроз здоров’ю медичних працівників у країнах-членах
ЄС. Відповідно до Рамкової стратегії ЄС із безпеки та здоров’я на роботі на 2021–2027 рр.
ключовими діями, необхідними для покращення здоров’я та безпеки працівників, є передбачення та управління змінами у новому світі праці; покращення профілактики професійних
захворювань та нещасних випадків на роботі; підвищення готовності до можливих майбутніх загроз здоров’ю. Серед основних спільних рухів держав-членів ЄС до розвитку системи
охорони здоров’я в умовах пандемії COVID-19 виділено вакцинацію, скорочення витрат на
медицину, пошук моделей для забезпечення загального доступу до медичної допомоги та сталих показників середньої тривалості життя. Також визначено, що для адаптації до нових
умов розвитку системи охорони здоров’я у країнах Європейського Союзу потрібні спільні
дії щодо формування нових стратегічних документів, інструментів, механізмів публічного
управління, створення додаткових можливостей для кращого захисту життя та засобів до
існування в умовах пандемії та досягнення результатів сталого розвитку.
The article examines the organizational and legal mechanisms of the European Union to form a common health policy in the context of the COVID-19 pandemic. The aim of the article is to identify threats to health in the European Union, as well as ways to address them in the context of the COVID-19 pandemic. Legislation and regulations, results of activities of government institutions (European Commission, European Agency for Safety and Health at Work), which are aimed at improving the health care system in the event of a pandemic in the European Union, have become an information and analytical basis. The relevance of the European Core Health Indicators and the Global Health Safety Index to the risks and opportunities for each country in overcoming pandemic crises is substantiated. The analysis of the Global Health Safety Index shows that no country has reached the highest level of rating. The reason for this is the lack of facilities in clinics, hospitals
and community centers, lack of appropriate legal and organizational support. Based on the study, conclusions were drawn on the general changes in increasing preparedness for possible future threats to the health of health professionals in EU member states. In line with the EU Framework Strategy on Safety and Health at Work 2021–2027, the key actions needed to improve the health and safety of workers are to anticipate and manage change in the new world of work; improving the prevention of occupational diseases and accidents at work; increase preparedness for possible future health threats. Among the main joint movements of EU member states to develop the health care system in the context of the COVID-19 pandemic are vaccination, reduction of medical costs, search for models to ensure universal access to health care and sustainable life expectancy.
It is also determined that to adapt to the new conditions of health care development in the European Union requires joint action to develop new strategic documents, tools, mechanisms of public administration, create additional opportunities to better protect life and livelihoods in a pandemic and achieve results of sustainable development.
