Дисертація присвячена вивченню патогенетичних механізмів впливу електромагнітного випромінювання вкрай високої частоти на осередки епілептичної активності в корі головного мозку.
Встановлено протисудомний вплив електромагнітного випромінювання вкрай високої частоти низької інтенсивності на моделях осередкової епілептичної активності, яку індукували аплікацією натрієвої сілі бензилпеніциліну (10000 МО/мл) в корі головного мозку щурів, а також внутрішньогіпокампальним застосуванням розчинів пеніциліну, каїнової кислоти та стрихніну, а також на моделях гострої генералізованої епілептичної активності, індукованої внутрішньошлуночковим застосуванням розчинів бензилпеніциліну натрію (1000 МО) та каїнової кислоти (10 мкг).
Встановлено залежність безпосереднього впливу електромагнітного випромінювання вкрай високої частоти на осередки від їх потужності, а також визначено відносно найбільшу ефективність впливу при експозиції тривалістю 15,0 хв. Показано посилення електромагнітним випромінюванням вкрай високої частоти протисудомних впливів діазепаму на осередкову та генералізовані форми епілептичного синдрому. Встановлено протисудомну ефективність електромагнітного випромінювання вкрай високої частоти на моделі коразол-індукованого кіндлінгу, а також у відношенні до міжнападових поведінкових порушень.
The dissertation is dedicated to investigation of pathogenetic mechanisms of
electromagnetic radiation of extremely high frequency on foci of epileptic activity in the brain
cortex.
Electromagnetic radiation of extremely high frequency and low intensity was found to
have anti-seizure effect in the models of focal epileptic activity that were induced by applying of
sodium salt of benzilpenicillin (10000 IU/ml) in the brain cortex of rats, as well as introduction
of solutions of penicillin, kainic acid and strychnine in the hippocampus. It was determined that
the immediate effect of electromagnetic radiation of extremely high frequency on the foci was
dependant on their intensity. The most relatively significant effect was found in 15-minute
exposition. Anti-seizure effect of electromagnetic radiation of extremely high frequency was
shown in models of acute generalized epileptic activity, induced with intraventricular
introduction of solutions of sodium benzilpenicillin (1000 IU) and kainate acid (10 mkg).
Electromagnetic radiation of extremely high frequency was shown to increase the anti-seizure
effect of diazepam on focal and generalized forms of epileptic syndrome. Anti-seizure effect of
electromagnetic radiation of extremely high frequency was found in the model of corazolinduced kindling, as well as its effect concerning the behavioral impairments between attacks.
Диссертация посвящена изучению патогенетических механизмов воздействия
электромагнитного излучения крайне высокой частоты на очаги эпилептической
активности в коре головного мозга.
На модели очаговой эпилептической активности, которую вызывали у крыс-самцов
линии Вистар путем аппликации на лобные отделы коры головного мозга раствора
натриевой соли бензилпенициллина (10000 МЕ/мл), предварительное воздействие
электромагнитного излучения крайне высокой частоты (15,0 мин) приводило к снижению
мощности эпилептической активности, которая на 5-й мин с момента аппликации
эпилептогена была меньшей, чем в контроле на 44,7% (P<0,05). Гипогеомагнитное
воздействие увеличивало противосудорожное действие электромагнитного излучения
крайне высокой частоты (15,0 мин). На 5-й мин мощность эпилептической активности
была меньшей, чем в контроле в 3,7 раза (P<0,05), сокращалась длительность
существования очагов эпилептической активности (P<0,05). Непосредственное
воздействие электромагнитного излучения на очаги слабой эпилептической активности
(аппликация раствора пенициллина концентрацией 10000 МЕ/мл) сопровождалось
подавлением активности очагов, в то время как воздействие на мощные очаги (30000
МЕ/мл) не было эффективно или приводило к появлению иктальных разрядов при
экспозиции 30 мин.