Сучасна освіта, в тому числі і медична, в даний час відчуває небувалих труднощів, викликані зростаючою захворюваністю новою коронавірусною інфекцією. Труднощі пов'язані насамперед з тим, що більшість освітніх установ як в Україні, так і в усьому світу, перейшли на дистанційний режим роботи. Отже, освітні організації, а особливо, викладачі зіткнулися з незнайомою ситуацією, і
багато з них не знають, як у цих нових умовах підтримувати учнів, виконувати навчальний план і готувати студентів до майбутніх іспитів. Ситуація ускладнюється тим, що пік захворюваності збігається із завершенням навчального року, найбільш складним періодом як для ЗВО, так і для студентів та клінічних ординаторів. Багато з них мають випускні та кваліфікаційні іспити, процедури первинної та первинно-спеціалізованої акредитації. Як у ситуації, що склалася, продовжувати ефективно навчати студентів? Як допомогти їм у пристосуванні до нових умов? Як застосовувати оцінку і в якій формі? Чи можливо проводити іспити у форматі об'єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ)? Як зміниться медична освіта після зняття режиму обмежень? Ці та інші актуальні питання висвітлені авторами в запропонованому огляді, заснованому на досвіді зарубіжних колег і проведених ними досліджень.
Modern education, including medical, is currently experiencing unprecedented difficulties caused by the
growing incidence of new coronavirus infection. The difficulties are primarily due to the fact that most
educational institutions in Ukraine and around the world have switched to remote operation. Thus, educational
organizations, and especially teachers, face an unfamiliar situation, and many do not know how to support
students in these new conditions or to adhere to the curriculum and train students for coming exams.
The situation is complicated by the fact that the peak incidence coincided with the end of the school
year, the most difficult period for both universities and students and clinical residents. Many of them have
graduated and have taken qualification exams, procedures of primary and primary-specialized accreditation.
How in the current situation to continue teaching students effectively? How to help them develop new skills?
How to apply the assessment and in what form? Is it possible to conduct examinations in the format of an
objective structured clinical examination (OSCE)? How will medical education change after the restrictions are
strengthened? These and other topical issues are covered by the authors in this review, based on the
experience of foreign colleagues and their research.
