Мета роботи – вивчити особливості аддиктивної реалізації та психосоціального стресу (ПС) у представників робітничого складу морського торговельного та пасажирського флотів, для визначення необхідності створення специфічних для даного контингенту системних заходів з охорони їх психічного здоров'я. З дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2016–2019 років було обстежено 120 робітників морського флоту України: 90 матросів, мотористів, та ін. робітників торговельного флоту (РТФ) та 30 – пасажирського (РПФ). Усі обстежені були чоловіками, громадянами України. Дослідження включало використання клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. Статистикоматематичний аналіз включав формування описової статистики та аналіз розбіжностей з використанням непараметричних методів. У результаті дослідження встановлено, що питома вага РТФ і РПФ мають підвищену вираженість аддиктивної реалізації, усереднені показники якої знаходяться в межах "вживання зі шкідливими наслідками" щодо об'єктів
хімічного (алкоголь, тютюн, кава/чай) та нехімічного (інтернет, комп'ютерні та азартні ігри, перегляд телебачення, спорт, їжа, шопінг) походження. Загальною тенденцією, притаманною РТФ і РПФ, є посилення вираженості аддиктивного захоплення об'єктами як хімічного, так і нехімічного походження, зі збільшенням рівню ПС, що випробовують обстежені, від "безпечного вживання" в осіб з низьким рівнем ПС до "небезпечного вживання" або "залежності" у обстежених з тяжким рівнем стресового навантаження. Для РПФ характерною є більша вираженість аддиктивної реалізації за усіма аддиктивними об'єктами, порівняно з РТФ як у середньому по вибірці, так і в кожному діапазоні стресового навантаження. Таким чином, рівень ПС можна розглядати як тригер і маркер тяжкості аддиктивної реалізації у представників робітничого складу морського торговельного і пасажирського флотів. Виявлені закономірності повинні враховуватися при розробці специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для даного контингенту, що становить перспективу даного дослідження.
The purpose of the work is to study the peculiarities of addictive realization and psychosocial stress in the representatives of the working personnel of the merchant and passenger-carrying fleets, in order to determine the need to create systemic measures for the given contingent to protect their mental health. In compliance with the principles of bioethics and deontology, 120 workers of the Ukrainian fleet were surveyed in 2016–2019: 90 sailors, motormen and other workers of the merchant fleet and 30 workers of the passenger-carrying fleet. All surveyed were male, citizens of Ukraine. The study included the use of clinical, psychopathological and psychodiagnostic methods. Statistical-mathematical analysis included the formation of descriptive statistics and analysis of
discrepancies using nonparametric methods. The results of the study have established that the share of workers of the merchant fleet and workers of the passenger-carrying fleet has an increased severity of addictive realization, the average indicators of which are within the "harmful consumption" of chemical origin (alcohol, tobacco, coffee/tea) and non-chemical origin (the Internet, computer and gambling, watching TV, sports, eating, shopping). The general tendency inherent in the workers of the merchant and passenger-carrying fleets is an increase in the severity of addictive seizure of objects of both chemical and non-chemical origin, with an increase in the level of psychosocial stress experienced by the examined people from "safe consumption" in people with low levels of stress to "dangerous consumption" or "addiction" in people with severe stress. Workers are characterized by a greater severity of addictive realization of all addictive objects, compared to merchant fleet workers, both on average in the sample and in each stress load range. Thus, the level of psychosocial stress can be considered as a trigger and a marker of the severity of addictive realization in the workers of the merchant and passenger-carrying fleets. The identified patterns should be considered when developing specific measures of psychotherapy and psychoprophylaxis for this contingent, which is the perspective of this study.
Цель работы – изучить особенности аддиктивной реализации и психосоциального стресса (ПС) у представителей рабочего состава морского торгового и пассажирского флотов для определения необходимости создания специфических для данного контингента системных мер по охране их психического здоровья. С соблюдением принципов биоэтики и деонтологии в течение 2016–2019 годов было обследовано 120 рабочих морского флота Украины: 90 матросов, мотористов и др. рабочих торгового флота (РТФ) и 30 - пассажирского (РПФ). Все обследованные были мужчинами, гражданами Украины. Исследование включало использование клинико-психопатологического и психодиагностического методов. Статистико-математический анализ включал формирование описательной статистики и анализ расхождений с использованием непараметрических методов. В результате исследования установлено, что удельный вес РТФ и РПФ имеют повышенную выраженность аддиктивной реализации, усредненные показатели которой находятся в пределах "употребления с вредными последствиями" по объектам химического (алкоголь, табак, кофе / чай) и нехимического (интернет, компьютерные и азартные игры, просмотр телевидения, спорт, еда, шопинг) происхождения. Общей тенденцией, присущей РТФ
и РПФ, является усиление выраженности аддиктивного увлечения объектами как химического, так и нехимического происхождения, с увеличением уровня ПС, которые испытывают обследованные, от "безопасного употребления" у лиц с низким уровнем ПС к "опасному употреблению" или "зависимости" у обследованных с тяжелым уровнем стрессовой нагрузки. Для РПФ характерной есть большая выраженность аддиктивной реализации по всем аддиктивным объектам по сравнению с РТФ как в среднем по выборке, так и в каждом диапазоне стрессовой нагрузки. Таким образом, уровень ПС можно рассматривать как триггер и маркер тяжести аддиктивной реализации у представителей рабочего состава морского торгового и пассажирского флотов. Выявленные закономерности должны учитываться при разработке специфических мер психотерапии и психопрофилактики для данного контингента, что и составляет перспективу данного
исследования.
