У 53 чоловіків із високим нормальним АТ й артеріальною гіпертензією (АГ) 1-го ступеня й у 10 здорових порівнянних за віком чоловіків оцінювали цитохімічним методом вміст в еритроцитах катехоламінів (КА) і варіабельність ритму серця (ВРС) залежно від типу ремоделювання лівого шлуночка (РЛШ). Підвищення вмісту КА в еритроцитах у чоловіків із концентричним типом РЛШ асоціюється зі зниженням ВРС в усі періоди вимірювань, що свідчить про стійку перевагу симпатоадреналових впливів на діяльність серця, і зі спадковою схильністю до АГ. У чоловіків з ексцентричною гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ) вміст КА в еритроцитах і рівень симпатоадреналових впливів на синусовий вузол не відрізнялися від нормальних значень, а зміни структури ЛШ залежали від збільшення індексу маси тіла. Це свідчить про різні патогенетичні механізми формування структурних змін ЛШ у молодих чоловіків із високим нормальним АТ й АГ 1-го ступеня і диктує пошук методів профілактики їх прогресування.
