Виходячи з концептуальних положень психонейроімунології, в роботі викладено сучасні методологічні підходи до подальшого дослідження проблеми патогенезу синдрому сухого ока. Здійснено обгрунтування доцільності використання об’єктивних психофізіологічних та імунологічних показників для визначення патогенетичного значення індивідуальних особливостей реактивності організму в розвитку такої автоімунної патології, як хвороба Шегрена. Автори доводять доцільність своєчасної діагностики, прогнозування та реалізації диференційованого комплексного підходу до лікування синдрому сухого ока на основі використання експрес-методів оцінки психофізіологічного статусу організму разом з об’єктивною оцінкою стану нейроімуноендокринної регуляції в організмі хворих, що мають клінічні ознаки синдрому сухого ока.
