У наведеному огляді літератури охарактеризовано нові препарати аналогів інсуліну короткої (інсуліни лізпро, аспарт і глюлізин) та тривалої дії (детемір, гларгін). Інсуліни короткої дії забезпечують швидкий і короткочасний пік інсуліну в крові, що добре задовольняє потребу в прандіальному інсуліні у хворих на цукровий діабет (ЦД). Водночас інсуліни тривалої дії забезпечують тривалу і стабільну концентрацію інсуліну в крові, тому добре заміщають базальний інсулін. Наведено дані щодо високої ефективності та низької частоти побічних ефектів аналогів інсуліну порівняно з попередніми препаратами інсуліну у хворих на ЦД. Також в огляді наведено дані про переваги постійної підшкірної ін’єкції інсуліну (ППІІ) у хворих на ЦД відносно множинної ін’єкції інсуліну протягом доби. Це пов’язано з тим, що ППІІ забезпечує надходження як прандіального, так і базального інсуліну максимально наближено до флуктуації рівня інсуліну в крові здорової людини.
