Вивчено особливості взаємозв’язку термінальної ділянки гліколізу, завершального етапу циклу трикарбонових кислот і початкової ланки глюконеогенезу в міокарді та скелетних м’язах експериментальних тварин. Скелетний м’яз вирізняється високою активністю гліколітичних процесів. На відміну від скелетних м’язів, активність ферментів ЦТК, зокрема НАД-МДГ, вища в мітохондріях міокарда, більш високий вміст метаболітів ЦТК — малату й оксалоацетату, а також активність НАДФ-МДГ, що виконує сполучну роль між гліколізом і ЦТК. Перетворення цитоплазматичного оксалоацетату у фосфоенолпіруват каталізує ФЕПКК активніше у скелетних м’язах, де активність ферментів ЦТК нижча, а ферментів гліколізу — вища, ніж у міокарді. Тому можна припустити, що початковий етап глюконеогенезу, що включає НАДФ-МДГ, цитоплазматичну НАД-МДГ і ФЕПКК, інтенсивніше перебігає в тканинах з досить високою активністю гліколізу.
