Впливом електричного подразнення (ЕП) блукаючого нерва (50 Гц, інтенсивність 0,5–0,8 мА, тривалість імпульсу — 0,5 мс, тривалість ЕП — 5,0 с) запобігають генералізованим клоніко-тонічним судомним нападам, викликаним пентиленететразолом (30,0 мг/кг, в/очер) у кіндлінгових щурів. Множинний лінійний регресійний аналіз електрокортикограми до ЕП блукаючого нерва засвідчив переважну участь кори лівої півкулі мозку у формуванні взаємних позитивних зв’язків між досліджуваними зонами мозку. На висоті розвитку епілептичної активності за умов синхронного генерування спайкових потенціалів у всіх структурах мозку формувалась єдина система на основі виключно позитивних взаємних зв’язків. Після ЕП блукаючого нерва зв’язки між структурами мозку характеризувались розвитком негативних взаємних впливів між мозочком (часточка VI — верхівка) та корою обох півкуль головного мозку, що може свідчити про залучення утворень мозочку до контролю збудливості мозку та пригнічення епілептичної активності викликаних ЕП блукаючого нерва.
